- безгомінь
- —————————————————————————————бе́згомі́ньіменник жіночого родупоет.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безгомінь
Смотреть что такое "безгомінь" в других словарях:
безгомінь — і, ж., поет. Те саме, що безгоміння … Український тлумачний словник
безгомінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безгомінно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
безгоміння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
безгомінно — Присл. до безгомінний … Український тлумачний словник
безгомінний — а, е. В якому не чути гомону, звуків, голосів; тихий, беззвучний … Український тлумачний словник
безгоміння — я, с. Відсутність гомону, звуків, голосів; тиша … Український тлумачний словник
тиша — 1) (стан, коли десь немає звуків; відсутність розмов), затишок; безголосся, безмовність, безгоміння, безгомінь (відсутність голосів, звуків, гомону) 2) див. спокій I, 2) … Словник синонімів української мови
дре́безг — дребезг, а; с дребезгом … Русское словесное ударение
С Дребезгом — нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Издавая звон. 2. Употребляется как несогласованное определение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
